Бурлуки живі!

Батько мій, Крейштель (Іванченко) Михайло Григорович, намагався самотужки знайти своїх родичів, які залишились на Чернігівщині. Якось він написав листа голові сільської ради с. Смош, Толоку М.І. Наводимо нижче відповідь голови сільради на його запит.

Шановний Михайло Григорович !

На Ваш лист відповідаю.
Хутір Заудаївка відноситься до Смошанської сільської Ради народних депутатов.
Разом з тим повідомляю, що в хуторі Заудаївка дійсно проживає і тепер Кулик Євдоха Антоновна і Бурлука Володимир Антонович, а Бурлука Петро Антонович помер.
Заодно хочу повідомити Вам, що в селі Замістя, Прилуцького району проживае ще один Ваш родич - дядько, рідний брат Вашої матері, покійної Оксені Бурлуки, Бурлука Констянтин Антонович.

Вибачайте.
3 повагою голова сільської Ради Толок М.I.

Спираючись на записи мого батька у його щоденнику та записнику, на його листування, ми знайшли його двоюрідного брата, Бурлуку Дмитра Костянтиновича, який мешкає в с. Замістя, Прилуцького району Чернігівської області, а також двоюрідну сестру мого батька і рідну сестру Бурлуки Дмитра Костянтиновича, Маценко (Бурлуку) Катерину Костянтинівну, яка мешкає на хуторі Заудаївському, Прилуцького району Чернігівської області. На цьому ж хуторі проживає двоюрідна сестра матері мого батька, Бурлуки Оксені Антоновни, яку звуть баба Галя. На даний час вона має вік 95 років. Знайшли ми і місце поховання Бурлуки Оксені, моєї бабусі. Вона спочиває на місцевому цвинтарі, на хуторі Заудаївському. Тут же ми знайшли братську могилу усіх моїх родичів по лінії роду Бурлук, які загинули під час Великої Вітчизняної війни.
Отже, одна з ниточок мого роду вже розплутана. Дяка Богові!